Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стримуватися — стриматися (стримувати себе від вияву якого н. почуття, від якоїсь дії, учинку, не дозволяти собі чогось), у[в]тримуватися, у[в]триматися, гамуватися … Словник синонімів української мови
стримуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
витерплювати — юю, юєш, недок., ви/терпіти, плю, пиш; мн. ви/терплять; док. 1) перех.Витримувати біль, образу, страждання і т. ін. 2) без додатка, перев. із запереч. не. Виявляти витримку в чому небудь, не виявляти чогось (почуттів, дій і т. ін.); стримуватися … Український тлумачний словник
гамуватися — у/юся, у/єшся, недок. Стримуватися, заспокоюватися … Український тлумачний словник
задержуватися — уюся, уєшся, недок., заде/ржатися, жуся, жишся, док. 1) Бути, залишатися де небудь довше, ніж можна, потрібно; затримуватися. || Уповільнювати або припиняти свій рух, переставати рухатися; зупинятися. 2) розм. Зберігатися, утримуватися. 3) розм … Український тлумачний словник
нестриманий — а, е. 1) Якого не стримали, не затамували; якого важко або неможливо стримати; дуже сильний. 2) Який не вміє стримуватися, володіти собою … Український тлумачний словник
нестримний — а, е. 1) Нічим не стримуваний, який не знає меж у чому небудь; дуже сильний. 2) Який не вміє стримуватися, володіти собою. || Власт. такій людині … Український тлумачний словник
припиняти — я/ю, я/єш, недок., припини/ти, пиню/, пи/ниш, док., перех. 1) Зупиняти рух кого , чого небудь, перев. на якийсь час. || у сполуч. зі сл. трохи. Змушувати кого , що небудь рухатися повільніше. || Змушувати кого небудь зупинятися (про щось). 2) у… … Український тлумачний словник
приховуватися — уюся, уєшся, недок., прихова/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Знаходити собі таємний притулок на якийсь час, рятуючись від переслідування, якоїсь небезпеки; переховуватися. || Розташовуватися, розміщуватися так, щоби бути непомітним; ховатися. ||… … Український тлумачний словник
розпускати — а/ю, а/єш, недок., розпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов язків. || Звільняти з роботи, служби. || Припиняти діяльність якої небудь організації, установи, виборного … Український тлумачний словник
